Підземне місто будували в VI—Х століттях. Зараз для вільного доступу відкрито лише 10 % території. У місті є кімнати, вентиляційні труби, каплиці й колодязі. Вниз веде тунель висотою 160—170 метрів. По боках від тунелю розташовані порожні камери. Вертикальні вентиляційні шахти (загалом 52) внизу доходять до ґрунтових вод і раніше служили одночасно колодязями.

Дерінкую — одне з 50 підземних міст Каппадокії. Деякі з них вже почали досліджувати, інші чекають своєї черги. Дерінкую є найбільш дослідженим із них.

Якщо Сакликент «невидимим містом» є чисто символічно, то Дерінкую — підземне місто у повному сенсі цього слова. Займає площу близько 4×4 км та заглиблюється приблизно на 55 м під землю. Передбачається, що місто має близько 20 поверхів, однак поки досліджено лише 8 з них. Вважається, що в Дерінкую могло одночасно проживати до 50 тисяч людей.

На думку істориків, будівництво підземного міста було розпочато ще хеттами близько 2000 років до н. е., проте досі невідомо, з якою метою вони почали це підземне будівництво. Перші християни розбудували і довели до досконалості розпочате хеттами. Для них підземне місто стало надійним притулком від гонителів християнської віри римлян і звірячих нападок різних кочових племен, що бачили Каппадокію ласим шматочком завдяки торговому шовковому шляху.

У підземному місті досконало продумали все необхідне для життєзабезпечення. Повітрям місто насичують 52 вентиляційні шахти, тому навіть на нижніх рівнях дихати легко. Воду отримували з тих самих шахт, оскільки, йдучи на глибину до 85 м, вони досягали ґрунтових вод та служили колодязями. Температура в місті тримається +13 — +15 °C. Усі зали та тунелі досить добре освітлені. На перших поверхах міста розташовували місця хрещення, місіонерські школи, склади, кухні, їдальні та спальні кімнати, хліви для тварин і винні льохи. На третьому і четвертому поверхах — збройові склади. Тут же знаходилися церкви і храми, майстерні тощо. На восьмому поверсі — «Конференц-зал».