Канали Амстердама. Надвечір'я

У XVII столітті до Амстердама стікалися заробітчани з Німеччини та Франції і місто переживало пік імміграції. Тоді було розроблено ретельний план концентричних напівколових каналів, що вели до причалів.

 

Мапа Амстердама з каналами 1662 року

 

«Золотий закрут» Геренграхта

Три канали призначалися для житлових районів, а четвертий, найбільший, служив задля захисту й контролю за водою. Концентричні канали сполучалися радіальними. Над каналами було споруджено понад сотню мостів. Канали мали практичне значення. Будинки на їхніх берегах належали купцям, куди човнами товари доставлялися з порту. Спеціальні підйомники на будинках дозволяли витягати, завантажувати й розвантажувати товар.

Канали стали споруджувати в 1613 році, з заходу на схід. Роботи в південному секторі завершилися до 1656 року. Після того стали потроху зводити будинки. У східній частині міста заплановане не здійснили. У наступні століття земля відійшла під парки, оселі видних громадян, театри, інші громадські заклади та деякі водні дороги, однак без детального планування.

З часом частину каналів засипали й зробили вулицями.

Нині амстердамські канали — справжня візитівка нідерландської столиці, як і передніше виконуючи й суто функціональне призначення. Історико-культурне значення грахтів було визнано, коли їх занесли в 2010 році до Світової спадщини ЮНЕСКО від Нідерландів.