Xınalıq
( Хиналиг )Хиналиг (азерб. Xınalıq; хинал. Хиналик) — село в Губинському районі Азербайджану, розташоване на висоті 2100—2200 метрів вище рівня моря над річкою Кудіалчай. Відомо своєю мовою, своєрідними звичаями та традиціями. В наші дні в Хинализі проживає близько двох тисяч жителів. Майже все населення є корінним.
Розташоване у важкодоступному районі на південному заході Губинського району на схилі гори Кизилкаю на північному схилі Головного Кавказького хребта, навпроти однойменної гори Хиналиг. Своєю важкодоступністю, своєрідною мовою, унікальним архітектурним виглядом та культурою село приваблює туристів та мандрівників. Тут є храм Вогнепоклонників, що відноситься до середніх віків, гробниця Хидира Небі, мечеті Шейха Шалбуза, Абу Мусліма, печери і численні невивчені археологічні пам'ятки.
Більшу частину території займають субальпійські та альпійські луки.
До Хиналига з районного центру Губи веде асфальтована дорога. Тут розташована прикордонна з...Читати далі
Хиналиг (азерб. Xınalıq; хинал. Хиналик) — село в Губинському районі Азербайджану, розташоване на висоті 2100—2200 метрів вище рівня моря над річкою Кудіалчай. Відомо своєю мовою, своєрідними звичаями та традиціями. В наші дні в Хинализі проживає близько двох тисяч жителів. Майже все населення є корінним.
Розташоване у важкодоступному районі на південному заході Губинського району на схилі гори Кизилкаю на північному схилі Головного Кавказького хребта, навпроти однойменної гори Хиналиг. Своєю важкодоступністю, своєрідною мовою, унікальним архітектурним виглядом та культурою село приваблює туристів та мандрівників. Тут є храм Вогнепоклонників, що відноситься до середніх віків, гробниця Хидира Небі, мечеті Шейха Шалбуза, Абу Мусліма, печери і численні невивчені археологічні пам'ятки.
Більшу частину території займають субальпійські та альпійські луки.
До Хиналига з районного центру Губи веде асфальтована дорога. Тут розташована прикордонна застава та один із входів до Шахдазького національного парку.
Уся високогірна територія довкола Хиналигу є Шахдазьким національним парком.
"Культурна спадщина хинализців і маршрут «Кеч-Йолу (історичний кочовий шлях завдовжки понад 200 км (Губа-Шамахи-Гобустан))» внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО на 45-й сесії Комітету світової спадщини у вересні 2023 року.
Хіналузці — нащадки населення стародавньої Кавказької Албанії. Перші згадки про них у писемних джерелах відносяться до XVIII століття. До XIX століття Хиналиг входив до складу Ширванського, з другої половини XVIII століття — Губинського ханства.
Згідно з однією з версій, Ноїв Ковчег облаштувався на території Хиналига і, виходячи з цього, народ Хиналугци є його нащадками. Згідно з цією версією, первинним місцем облаштування Ноя були гори, прилеглі до села. Упродовж періоду їх проживання стався землетрус, який зруйнував усе створене ними господарство, і частина населення, що залишилася живою, переселилася на нинішню територію Хиналига[1].
У процесі археологічної експертизи знайдених знахідок було встановлено, що вони були створені близько 2 тисяч років тому[2].
Лінгвістика показує, що хіналузька мова не має живих родичів ближче 4000 років.
↑ Lezgizistan'dan geçen silindir - FEHİM TAŞTEKİN. Radikal (тур.). Процитовано 19 вересня 2018. ↑ Khinalyg Village. World Monuments Fund (англ.). Процитовано 19 вересня 2018.
Коментувати