Монастир Святого Іоанна Нового (рум. Mănăstirea Sfântul Ioan cel Nou) — румунський православний монастир у Сучаві, Румунія. Монастирська церква, побудована між 1514 і 1522 роками, є однією з восьми будівель молдавських церков, які внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також внесена до списку історичних пам’яток Міністерства культури та релігій країни. Його будівництво розпочалося за часів правління молдавського воєводи Богдана III Одноокого, після того, як у 1513 році була спустошена сусідня церква Міреуці (на той час митрополичий собор Молдови). Будівництво завершив Стефан IV з Молдови (також відомий як Ștefăniță). Монастирська церква служила кафедральним собором Молдавії до 1677 року, а з 1991 року служить кафедральним собором архієпархії Сучави і Редеуці. Церква присвячена святому Георгію, а зовні її розписані фресками, характерними для регіону.

Монастир присвячено святому Іоанну Новому Сучавському, молдавському ченцю, який проповідував під час турецької окупації, а згодом був замучений у Четаті-Альба, сучасний Білгород-Дністровський в Україні. У 1402 році його мощі Олександр I привіз до Сучави. Окрім монументальної церкви, монастирський комплекс включає дзвіницю, збудовану в 1589 році за часів правління Петра Кульгавого, каплицю, засновану священиком Анастасієм Кримцем у 1626-1629 рр., стар. келії для монахів (збудовані в 19 ст.), будинок для настоятеля (збудований між 1894-1896 рр.) та оточуючі стіни.