Засновано було близько 400 року. Тривалий час являв собою важливий центр на торговельному шляху Камінальхуйю і Теотіуаканом. Втім цей період розвитку міста не дуже добре відомий: дотепер тривають суперечки щодо статусу міста, наявності самостійних володарів. Тривалий час (до 600 року) тут зберігався вплив Теотіуана. Про період до 900 року відомо небагато.

У X столітті в ці землі прийшли племена мая-мам, які підкорили цей місто та навколишні землі. З формування політичних структур став столицею племені мая-мам, які згодом заснували тут власну державу. На мові мам воно називалося Шінабахул. З часом перетворився на церемоніальний центр мая-мам. Водночас зберігалися традиції торговельних стосунків з Центральною Мексикою.

Держава мая-мам простягалася від Почулума (або Шальтатья) на південному заході до Момостенаго на північному заході. На чолі держави стояв акаб, найвпливовішими родами були качіб'іш, в'амак', цісоль й німа амак'.

Протягом 1-ї половини XV ст. тривали запеклі війни проти держави кіче Гумарках. Цю боротьбу очолив акаб Чунса Йо'к. Втім кіче на чолі із К'ікабом зуміли у 1450 році підкорити мая-мам, у цій боротьбі загинув Чунса Йо'к. Після підкорення держави мая-мам державою мая-кіче, місто було перейменовано на Сакулеу. Втім мам повернули собі незалежність після смерті у 1475 році ахпопа кіче К'ікаба.

Тут утвердилася династія що вела родовід до правителів Кавек, родинної династі царів кіче. Найвідомішим був Каібіл Балам, що утвердився у 1492 році, ставши останнім незалежним володарем держави мам. Спочатку війська мам успішно протистояли спробам кіче знову їх підкорити.

Із вторгненням іспанських кокістадорів, мам намагалися зберегати нейтралітет до момент вторгнення загарбників на їх землі. Після поразок основних сил загони мам відступили до Сакулеу. Тут протягом 4 місяців 18 тисяч мая протистояли 20 тисяч воякам (більшість з них становили тлашкальтеки) на чолі із Гонсало де Альварадо. Зрештою 27 жовтня 1525 року завдяки застосуванню гармат та посиленню голоду місто впало.