Barcelona

Барселона
Canaan - CC BY-SA 4.0 - Public domain Enfo - CC BY-SA 3.0 Enfo - CC BY-SA 3.0 Antonio Wijkmark - CC BY-SA 2.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Vl41175 at English Wikibooks - Public domain thierrytutin - CC BY 2.0 Vipimages - CC BY-SA 4.0 ChristianSchd, Xavier Badia Castellà, Amadalvarez, Balou46 - CC BY-SA 3.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Bert Kaufmann from Roermond, Netherlands - CC BY-SA 2.0 Manel Zaera - CC BY-SA 2.0 Canaan - CC BY-SA 4.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Canaan - CC BY-SA 4.0 Bernard Gagnon - CC BY-SA 3.0 Andrew Bone from Weymouth, England - CC BY 2.0 Petergm_official - CC BY-SA 4.0 Jorge Franganillo - CC BY 3.0 default Oh-Barcelona.com from Barcelona, Spain - CC BY 2.0 Jun Seita - CC BY 2.0 Thomas Ledl - CC BY-SA 4.0 Txllxt TxllxT - CC BY-SA 4.0 Enfo - CC BY-SA 3.0 Harvey Barrison from Massapequa, NY, USA - CC BY-SA 2.0 Ralf Roletschek - GFDL 1.2 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Baikonur - CC BY-SA 3.0 Andrew Bone from Weymouth, England - CC BY 2.0 Mikipons - CC BY-SA 3.0 es Kippelboy - CC BY-SA 3.0 Manuel pino - CC BY-SA 3.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Enric - CC BY-SA 4.0 David.gaya - CC BY-SA 2.5 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Andrew Bone from Weymouth, England - CC BY 2.0 Pere López - CC BY-SA 3.0 Espencat - CC BY-SA 3.0 Jun Seita - CC BY 2.0 Enric - CC BY-SA 4.0 Andrew Bone from Weymouth, England - CC BY 2.0 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 John Samuel - CC BY-SA 4.0 Ralf Roletschek - GFDL 1.2 SBA73 from Sabadell, Catalunya - CC BY-SA 2.0 Jorge Láscar from Australia - CC BY 2.0 Txllxt TxllxT - CC BY-SA 4.0 Canaan - CC BY-SA 4.0 Jun Seita - CC BY 2.0 Jun Seita - CC BY 2.0 Bert Kaufmann from Roermond, Netherlands - CC BY-SA 2.0 No images

Context of Барселона

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у півн.-зах. діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окс. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

У місті площею 100,4 км² проживає 1 611 822 жителі (2013). Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4 604 000 осіб (2013). Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (кат. la costa de la mar Mediterrània), що нази...Читати далі

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у півн.-зах. діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окс. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

У місті площею 100,4 км² проживає 1 611 822 жителі (2013). Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4 604 000 осіб (2013). Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (кат. la costa de la mar Mediterrània), що називається Коста-дель-Маресме, на північ від Коста-Брава і на півдні від Коста-дель-Гарраф. Це важливий морський порт. Місто за 160  км від Піренеїв. У Барселоні відбувалися Всесвітні виставки у 1888 та 1929 роках, літні Олімпійські ігри 1992 року, Всесвітній форум культур у 2004 році та інші заходи світового рівня.

Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для міста BCN, яка також є кодом IATA для її аеропорту Барселона-ель-Прат (кат. Aeroport de Barcelona — el Prat).

More about Барселона

Basic information
  • Native name Barcelona
Population, Area & Driving side
  • Population 1660122
  • Область 101
Історія
  •  
    Мармурова плита із Музею історії міста Барселона, що датується 110—130 рр. н. е. і відноситься до часів римської колонії Барчіно
    Давня історія

    Історія походження найдавнішого поселення на місті сучасної Барселони не відома. Були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н. е.[1][2] Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героєм Геркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті — карфагенському генералу Гамількару Барка, батько Ганнібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в III столітті до н. е.[3], але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту[4].

    ...Читати далі
     
    Мармурова плита із Музею історії міста Барселона, що датується 110—130 рр. н. е. і відноситься до часів римської колонії Барчіно
    Давня історія

    Історія походження найдавнішого поселення на місті сучасної Барселони не відома. Були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н. е.[1][2] Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героєм Геркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті — карфагенському генералу Гамількару Барка, батько Ганнібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в III столітті до н. е.[3], але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту[4].

    Барселона за часів Римської імперії

    Близько 15 р. до н. е., римляни перепланували місто у каструм (римський військовий табір), що базувався у «Монс Табер», невеличкому пагорбі біля сучасної міської ратуші (Plaça de Sant Jaume[en]). Під правлінням Римлян, вона була колонією під назвою Фавентіа (Faventia)[5], або повною назвою, Colonia Faventia Julia Augusta Pia Barcino[6] або Colonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino. Помпоній Мела[7] згадує це місто серед невеликих міст у даному регіоні, імовірно тоді це місто було затьмарене більш розвиненим сусіднім містом Таррако (сучасна Таррагона), але в письменників пізніх часів можна знайти розповіді, що місто поступово збагачувалося і розвивалося, завдяки вдалому розташуванню й чудовій морській гавані[8]. Місто було звільнене від імперських тягарів[9]. Місто карбувало власні монети; деякі монети з епохи Гальба збереглися.

    Залишки римської епохи продемонстровані в підземеллі Plaça del Rei, що є частиною Музею історії міста Барселони (MUHBA); типова сітка планування римського міста досі помітна в сучасному розміщенні історичного центру міста, Barri Gòtic (Готичний квартал). Деякі фрагменти римських стін які збереглися, залишилися вмуровані в стіни кафедрального собору[10]. Цей кафедральний собор має повну назву Catedral Basílica Metropolitana de Barcelona, іноді також використовують коротку назву La Seu, що в перекладі з каталонської мови означає «собор»[11][12]. За відомостями він був заснований в 343 році.

    Середньовічні часи

    На початку V століття місто було завойоване вестготами, і на декілька років стало столицею всієї римської Іспанії. Після того, як місто було завойоване арабами на початку VIII століття, його у 801 відвоював син Карла Великого Людовик I, який зробив Барселону місцем перебування Каролінгової «Іспанської марки» (Marca Hispanica), буферною зоною, якою керував Граф Барселони[en].

    Графи Барселони швидко стали незалежними і розширили свої території, так що вони стали включати всі території Каталонії, хоча 6 липня 985, Барселона була пограбована армією Аль-Мансура[13]. Це пограбування було настільки трагічним, що більшість населення Барселони було вбито або забрано у рабство[14]. В 1137 році Королівство Арагон та Князівства Барселони об'єдналися у Союз династій[en][15][16] через шлюб Рамона-Беренгера IV і Петроніли з Арагону, і їхні титули зрештою успадкувала одна людина, коли їх син Альфонсо ІІ посів на трон у 1162 р. Території, якими він володів згодом стали називати Арагонською Короною, ця держава в XIII столітті завоювала багато заморських територій і правила західними територіями Середземного моря з прилеглими територіями Неаполя і Сицилії, а також Афінами. Посилення династичних зв'язків між Коронами Арагона і Кастилії відмічають як початок занепаду Барселони. Банк Барселони (Taula de canvi), імовірно є найстарішим державним банком у Європі, і був заснованим міським магістратом в 1401 році. Це виходило із потреб держави, як і Банк Венеції (1402) та Банк Георгія (1407)[17].

     
    Барселона у 1563 році
    Барселона в часи Іспанської монархії

    Шлюб Фернандо II із Арагону і Ізабели I із Кастилії в 1469 році об'єднав дві королівські родини. Центром політичної влади став Мадрид, у той час як колонізація Америк зменшила важливість (принаймні у відносній мірі) торгівлі у Середземноморському регіоні. Барселона була центром Каталонського руху за незалежність, включаючи Сегадорське повстання (1640—1652) проти короля Філіппа IV Великого.

    В 1650—1654 роках велика епідемія чуми майже вдвічі зменшила кількість населення міста[18].

     
    Фортеця Монтжуїк, найпівденніша точка в якій було проведено вимірювання для розрахунку метра визначеного меридіаном[en]

    В XVIII столітті на горі Монтжуїк було побудовано фортецю, яка мала вид на гавань. В 1794 році цю фортецю використовував французький астроном П'єр Франсуа Андре Мешен для спостереженнями, що стосувалися визначення протяжності шляху до Дюнкерка, що дало базис для офіційного розрахунку величини метра[19]. Еталонна жердина, що є мірою метру, виготовлена із платини, була представлена на французькій законодавчій асамблеї 22 червня 1799 р. Значна частина Барселони зазнала негативного впливу від Піренейських війн, але із початком епохи індустріалізації розвиток провінції покращився. В 1850-х роках містобудівник Ільдефонс Серда спроектував великий район Ашямпла, коли середньовічні стіни довкола старого міста Барселони було зруйновано[20].

    Servei d'Arqueologia of Institut de Cultura de Barcelona. Caserna de Sant Pau del Camp. CartaArqueologica (Spanish). Ajuntament de Barcelona. с. Description and Historical Notes. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 2 травня 2016.  MM Montaña; OV Campos; R Farré (2008). Study of the Neolithic Excavation Site of the Sant Pau del Camp Barracks. Quarhis II (4): 3. Процитовано 2 травня 2016. [недоступне посилання з 01.09.2018] Oros. vii. 143; Miñano, Diccion. vol. i. p. 391; Auson. Epist. xxiv. 68, 69, Punica Barcino. P.F. Collier & Son Corporation (1957). Collier's Encyclopedia. Collier. с. 48. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.  Plin. iii. 3. s. 4 Inscr. ap. Gruter, p. 426, nos. 5, 6. ii. 6 Avien. Ora Maritima. 520: «Et Barcilonum amoena sedes ditium.» Paul. Dig. 1. tit. 15, de Cens. Roman walls, Barcelona. Bluffton.edu. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 травня 2009.  Welcome page in Catalan [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.], Cathedral of Barcelona, (кат.). There is an English version of this page and website, as well as a Spanish one, but the word seu seems to be explained better in the Catalan version… [Retrieved 14-09-2019]. «Seu» [Архівовано 4 листопада 2015 у Wayback Machine.], entry in the Diccionari Alcover-Moll, (кат.). [Retrieved 14-09-2019]. The Usatges of Barcelona: The Fundamental Law of Catalonia, ed. Donald J. Kagay, (University of Pennsylvania Press, 1994), 7. Roger Collins, Caliphs and Kings, 796—1031, (Blackwell Publishing, 2012), 191. T.N. Bisson (1986). II. The age of the Early Count-Kings (1137–1213) (The Principate of Ramon Berenguer IV 1137–1162). У Clarendon Press – Oxford. The medieval Crown of Aragon. A short story. с. 31. ISBN 978-0-19-820236-3.  Cateura Benàsser, Pau. Els impostos indirectes en el regne de Mallorca.. ISBN 978-84-96019-28-7. Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 24 квітня 2008.  El Tall dels Temps, 14. (Palma de) Mallorca: El Tall, 1996. The Bankers magazine, volume 11, page 595, J. Smith Homans Jr., New York 1857. Chapter 15: A History of Spain and Portugal, Stanley G. Payne [недоступне посилання з 01.08.2016] Adler, Ken (2002). The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey that Transformed the World. Abacus. ISBN 978-0-349-11507-8.  Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Boeing2016 не вказано текст
    Read less

112 things to do in Барселона

Top 19 essentials in Барселона

Інше 93 things to do in Барселона

Phrasebook

Привіт
Hola
світ
Món
Привіт Світ
Hola món
Дякую
Gràcies
до побачення
Adéu
Так
Ні
No
Як ти?
Com estàs?
Добре, дякую
Bé gràcies
Скільки це коштує?
Quant costa?
Нуль
Zero
Один
Un

Where can you sleep near Барселона ?

Booking.com
487.370 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 3 visits today.