На міжнародній радіочастотній конференції в Стокгольмі в 1952 р., яка координувала розподіл частот в Європі, для НДР, яка тоді не була визнана більшістю країн, було виділено лише два частотних діапазони для телебачення: частота 41,75 МГц в діапазоні I, яка була схильна до радіозавад та частоти 208—216 МГц в діапазоні III.

В цих умовах регіон Берліна не міг бути обладнаний багатьма невеликими телепередавачами таким чином, щоб уникнути накладання та завад або прогалин в прийомі телебачення. Таким чином, для повноцінного покриття без прогалин та завад був потрібен потужний передавач в якомога вищому місці. В 1950-х рр. в Берліні були в наявності лише малопотужні допоміжні телепередавачі.

В 1952 р. поштове відомство НДР Deutsche Post почало планування телевежі в Берліні. Спочатку для телевежі було вибрано місце на пагорбах Мюггельберге в південно-східній частині міста. В 1954 р. була виділена земельна ділянка. Висота телевежі за проєктом становила 130 м. Телевежа повинна була бути відкритою для відвідувачів, на висоті 70 м планувалися два оглядових майданчика. Будівництву було призначено кодове ім'я «F4», фінансування у розмірі 8,714 млн. марок НДР було включене в річні плани народного господарства 1954-1957 рр.

13 грудня 1955 р. будівництво було терміново зупинене. Як виявилось, телевежа лежала в коридорі заходу на посадку аеропорту Берлін-Шьонефельд, який знаходиться на відстані 8 км від місця будівництва.

 

Під час будівництва, 21 травня 1968 року

Після невдачі проєкту «F4» почалися пошуки нового місця для телевежі. Багато ділянок поза містом були відкинуті як такі, що заважали польотам літаків або унеможливлювали встановлення радіорелейного зв'язку. В 1957/58 р. архітектори Ґерхард Фрост та Вальдемар Альдер запропонували проєкт телевежі в самому місті, на території народного парка Фрідріхсхаін. Були розглянуті також 4 ділянки навколо парку. Лише 24 липня 1960 р. вибране місце отримало позитивний відгук. Державна планова комісія ще через декілька днів створила фінансові передумови для будівництва. За планом, телевежа в Фрідріхсхаіні повинна була бути збудованою до 1964 р. Вартість будівництва в 1960 р. планувалась у сумі 20  млн. марок НДР, була скоригована 5 травня 1961 р. до 29,322 млн марок, а в січні 1962 р. виросла до 30,7 млн марок.

Але тяжка фінансова криза, викликана, крім іншого, коштами на будівництво берлінського муру, примусила уряд навесні 1962 р. передчасно скасувати виконання семирічного плану. Проєкт телевежі став жертвою необхідної економії, 26 травня 1962 р. східно-берлінський магістрат вирішив скасувати проєкт.

Скасування проєкту стало тяжким ударом для міністерства пошти та загрожувало виконанню інших проєктів телевеж. Незважаючи на закінчення проєкту та брак коштів, були виконані розвідувальні буріння та будівельні підприємства отримали замовлення. Були відселені жителі з території будівництва, та частина будинків знесені. Здавалося, що будівництво вже не спинити.

В кінці 1961 р. комісія «з подолання технічних недоліків в галузі радіомовлення та телебачення» встановила, що до цього часу замість запланованих 26 були наявними лише 16 УКХ-передавачів, які дозволяли охопити телепрограмами лише 80 % населення. Особливо проблемними були території вздовж внутрішньонімецького кордону та в північно-західному напрямку від Берліна. Закриття кордону з ФРН до того ж утрудняло виробництво та обслуговування через нестачу необхідного імпорту. Міністерство пошти вело переговори про включення будівництва в план хоча б з 1963 р. Незважаючи на виділення 300000 марок для фінансування підготовки будівництва, проєкт було остаточно скасовано.