Брама Ішта́р — пам'ятка архітектури давнього Вавилону, восьма брама внутрішнього міста, що була побудована в 575 р. до н. е. за наказом царя Навуходоносора II в північній частині міста. Браму присвячено богині Іштар, за конструкцією є напівкруглою аркою з цегли, цегла, у свою чергу, покрита блакитною, жовтою, білою і чорною поливою. Стіни брами і збережені фрагменти стін Вулиці Процесій, яка знаходилася перед ними, прикрашені барельєфами і орнаментами.
Зруйновану браму реконструйовано в 1930-х роках у Пергамському музеї в Берліні з матеріалу, знайденого археологом Робертом Кольдевеєм. Фрагменти брами та Вулиці Процесій зберігаються в різних музеях світу.
Браму спорудили за наказом царя Навуходоносора II в 575 році до н. е. з цегли, покритої блакитною поливою[1]. Вулицею процесій крізь Браму Іштар на Новий рік проносилися статуї богів[2]. До III століття до н. е. споруда вважалася одним із Семи чудес світу, поки її не замінив Александрійський маяк[3].
Німецькі археологи почали розкопки Вавилона в 1899 році, але Роберт Кольдевей ще в 1887 знаходив на його території шматки емальованої цегли, які вважав фрагментами міських мурів. Із 1902 по 1914 при розкопках виявили 14-ти метрову основу брами, розкопали залишки Брами Іштар та Вулицю Процесій, що використовувалась для парадів[1]. Визначити дату будівництва споруди дозволив напис, вирізьблений на вапняку:
«Я, Навуходоносор, заклав фундамент брами на рівні ґрунтових вод і побудував її з чистого синього каменю, на стінах внутрішньої сторони брами — бики та дракони, я їх вишукано прикрасив розкішним блиском, щоби все людство з трепетом їх оглядало»[4].
З початком Першої світової війни розкопки було припинено, а згодом покинуто через політичну ситуацію. Частину знахідок вдалося вивезти до музеїв Європи, зокрема до Берліна. Основна частина фрагментів Брами Іштар опинилася в Пергамському музеї, де споруду було реконструйовано в 1930 році[1].
В 1980-х Саддам Хусейн вирішив побудувати на стародавніх фундаментах Вавилону репліку Брами Іштар, але на іншому місці, біля входу в музей Багдаду. Вона була меншою і оздобленою бідніше за оригінал. В 2003—2004 роках американські та польські війська зайняли територію будівництва і розкопок. Вони виявили, що значна частина архітектурних пам'яток непоправно пошкоджена[1]. Крім того розкопки було пошкоджено військами НАТО через використання важкої техніки і риття окопів[5].
↑ а б в г Ruggeri, Amanda. The Great Gate of Ishtar: A door to wonder. www.bbc.com. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :1 не вказано текст ↑ Clayton, Peter A.; Price, Martin (1988). The Seven Wonders of the Ancient World. Routledge. с. 10. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :2 не вказано текст ↑ Юлия, Чмеленко. Город, хранимый тысячелетиями, может не дожить до середины XXI века. navoine.info. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
Коментувати