Загальний вигляд

У роки існування інкської імперії Ольянтайтамбо був особистим володінням інки Пачакуті[1]. Хроніст Педро Сарм'єнто де Гамбоа повідомляє, що Пачакуті здобув перемогу над жителями Ольянтайтамбо, що чинили йому опір, та дощенту зруйнував старе поселення. Згодом він збудував там нове поселення та церемоніальний центр. При ньому ж були зведені тераси та інші засоби іригації[2].

Під час конкісти у місті знайшов притулок Манко Юпанкі, вождь інкського опору[3] 1536 року на рівнині Маскабамба поблизу Ольянтайтамбо Манко Інка розгромив іспанську експедицію, заблокувавши її просування та затопивши рівнину[4]. Попри цю перемогу, Манко Інка не вважав місто надійним укриттям і в тому ж році перемістив свою резиденцію в лісисту Вількабамбу[5].

1540 року Ернандо Пісарро (брат Франсиско Пісарро) запровадив для місцевого населення енком'єнду (різновид кріпосного права)[6].

У 19 столітті інкські руїни привернули увагу закордонних мандрівників, які опублікували повідомлення про давнє місто[7].

Останнім часом місто стало важливим туристичним центром і входить до туристичного комплексу «Дорога інків» («Дорога в Мачу-Пікчу»), яка розрахована на подорож протягом 4 ночей і 3 днів з відвідуванням найвизначніших пам'яток культури інків.

↑ Rowe, Las tierras reales de los incas, p. 280. ↑ Protzen, Inca architecture, p. 19, 27, 64. ↑ Protzen, Inca architecture, p. 26. ↑ Protzen, Inca architecture, p. 23. ↑ Hemming, The conquest, pp. 222—223 ↑ Glave and Remy, Estructura agraria, p. 6 ↑ Hemming, The conquest, pp. 559.