Синагога Сарди — це синагога, розташована в провінції Маніса, Туреччина, і є найбільшою відомою синагогою стародавнього світу. Сарди перебували під численними іноземними правителями до свого включення до Римської імперії в 133 році до нашої ери. Тоді місто було адміністративним центром римської провінції Лідія. Сарди були реконструйовані після катастрофічного землетрусу в Лідії 17 року нашої ери, і вони насолоджувалися тривалим періодом процвітання під римським правлінням.

Вважається, що Сарди отримали свою єврейську громаду в 3 столітті до н. е., оскільки тоді король Антіох III (223–187 рр. до н. е.) заохочував євреїв з різних країн, у тому числі з Вавилонії, переїхати до Сард. Йосиф Флавій писав про наказ Луція Антонія, римського проквестора 50–49 рр. до н. е.: «Луцій Антоній... [народу Сардії] посилає вітання. Ці євреї, які є співгромадянами Риму, прийшли до мене, і показали, що вони мали власне зібрання, відповідно до законів своїх предків [Вони мали це зібрання] з самого початку, як і власне місце, де вони вирішували свої справи та суперечки один з одним. Тому, за їхньою петицією для мене, щоб це було законним для них, я наказав зберегти їхні привілеї, і їм було дозволено чинити відповідно»1 (Ант., XIV:10, 17). «Власне місце» зазвичай сприймається як посилання на синагогу в Сардах. Йосип Флавій зазначив, що Гай Норбан Флакк, римський проконсул наприкінці 1-го століття до н. е., підтримував права євреїв Сарди сповідувати свою релігію, включаючи право робити пожертви на храм в Єрусалимі. (Ант., XVI:6,6).