Scavi archeologici di Ercolano
( Геркуланум )Геркуланум (лат. Herculaneum, італ. Ercolano) — давньоримське місто в італійському регіоні Кампанія, на березі Неаполітанської затоки, поруч з сучасним Ерколано. Разом з містами Помпеї та Стабії, Геркуланум припинив існування під час виверження Везувію 24 серпня 79 року — був похований під шаром пірокластичних потоків.
1997 року Геркуланум разом з Помпеями занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО за № 829.
За міфом, що його переповів Діонісій Галікарнаський[1], місто спорудив сам Геркулес. Насправді, швидше за все, перше поселення на місці Геркуланума було засноване в кінці VI століття до н. е. плем'ям осків, попередників самнітів. Потім місто потрапило в сферу грецького впливу, у той час воно було важливе як порт. Ймовірно, саме греки назвали місто — вперше Геркуланум згадується в творі давньогрецького філософа Теофраста під назвою Гераклеон. В IV столітті до н. е. Геркуланум захопили самніти, й тільки в I столітті до н. е. він перейшов під контроль Риму, коли в ході Союзницької війни римляни придушили повстання італійських племен. У той же період (близько 89 року до н. е.) Геркуланум отримав статус муніципія. Управляли містом дуумвіри, які щорічно переобиралися .
Землетрус 62 року завдав Геркуланумові значних втрат (археологічні роботи виявили, що міські будівлі були пошкоджені, а потім відбудовані зусиллями Марка Нонія Бальба[2]. До моменту загибелі це було невелике місто з населенням бл. 4 000 осіб[3], яке мальовничо розташовувалося на березі Неаполітанської затоки. Геркуланум — місто у формі прямокутника площею близько 20 га — оперізувалося фортечним муром. Дороги (п'ять кардо і три декумануси) розбивали його на кілька інсул.
↑ Римские древности, I, 44 ↑ Pompeiisites.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 24 серпня 2011. ↑ Pompeiisites.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 24 серпня 2011.
Коментувати