Цей мавзолей народний поголос приписує арабській принцесі з династії Аббасидів Зубайді (Амат аль-Азиз Умм аль-Вахід Умм Джафар Зубейда (Зубайда) бінт Джафар), улюбленій дружині великого халіфа Гаруна ар-Рашида (Абу Джафар Гарун ібн Мухаммад)[1].

Ця жінка славилася своєю надмірною релігійністю і щедрістю душі. Саме завдяки їй були побудовані водойми і караван-сараї для караванів, що подорожували в Мекку [2].

Її лик був викарбуваний на рідкісній монеті дирхем, датованій 195 роком Хіджри (810/811 рік), коли Зубайда відзначала свій п'ятдесятирічний ювілей [3].

Але вона померла приблизно за 400 років до споруди цієї усипальниці та була похована на заснованому Аль-Мансуром кладовищі халіфів-курайшитів[1].

Насправді мавзолей заснувала, приблизно у 1193 році, Зумруд-хатун (пом. 1202) - дружина аббасидського халіфа аль-Мустаді та мати його наступника і сина, халіфа ан-Насира (1180-1225 рр.) [4].