Stećak ( Стечка )

Стечка (босн., серб. і хорв. Stećak, серб. кир. Стећак, множ. босн., серб. і хорв. Stećci, серб. кир. Стећци) — назва для монументальних середньовічних надгробків, які розкидані по Боснії та Герцеговині, і прикордонних частинах Хорватії, Чорногорії і Сербії. За оцінками, в межах сучасної Боснії та Герцеговини знаходяться близько 60 тисяч, а решта 10 тисяч знаходяться в Хорватії (4400), Чорногорії (3500) і Сербії (2100), на більш ніж 3300 ділянках з більш ніж 90 % у поганому стані.

З'явившись у середині XII століття, з першої фази у XIII столітті, надгробки досягли свого піку в XIV-му та XV-му столітті, перш ніж зникли під час османським завоюванням Боснії та Герцеговини на самому початку XVI-го століття. Вони були спільною традицією для послідовників боснійської, католицької і православної церков, і часто пов'язані з автохтонними волохами, однак оригінальна етнічна та релігійна приналежність все ще не визначена. Епітафії на них в основному написані на босанчиці, що вийшла з ужитку. Одна з найбільш збережених колекцій цих надгробків називається Радимля, на захід від Столаця в Боснії та Герцеговині.

Стечки увійшли до Світової спадщини ЮНЕСКО у 2016 році. Вона становить 4 000 стечок у 28 некрополях — із них 22 з Боснії та Герцеговини, дві з Хорватії, три з Чорногорії та три з Сербії.